Вітаємо з перемогою  у   ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії та краєзнавства

Мішустіну Анастасію , ученицю 8 - Б класу ( ІІІ місце)

6клас

                                         

Допомагає підсумувати інформацію, визначати головні

 ідеї , думки.

 СЕНКАН – вірш , в якому синтезована інформація в стислому вислові з п’яти речень.

                                  

1. Один іменник  -  назва поняття.

2. Два прикметники  - описання поняття.

3. Три дієслова    -  визначення дії.

4. Фраза з чотирьох слів , яка виражає ставлення до теми

5. Одне слово ( синонім до теми ) ,

у якому відображає зміст  чи     сформульовано висновок. 

ТУРНІР ЮНИХ ГЕОГРАФІВ

завдання 1туру шкільної олімпіади

7 клас   Олімпіадні завдання для    Ітуру    (шкільної)     олімпіади    

I. Теоретичний тур

1.      Який взаємозв’язок існує між поясами атмосферного тиску і кількістю опадів? Відповідь обґрунтуйте. (12 балів)

2.      Поясніть, у чому полягає причина формування гігантської гірської системи Гімалаїв. (12 балів

II. Бліц-тур

(дати  короткі відповіді; кожна правильна відповідь оцінюється двома балами; максимальна кількість балів - 12 )

1.      Ким і коли був створений перший глобус? Які материки (частини світу) були на ньому відсутні?

2.      Яка відмінність між материковою і океанічною земною корою? Яка потужність земної кори на суші і під океаном?

3.    Чим широтна зональність відрізняється від висотної поясності?

4.      Назвіть чинники, які впливають на формування клімату.

5.       Що називають архіпелагом?

 6.      Який клімат території, що має такі особливості: лежить в області високого атмосферного тиску; опадів мало (менше 100 мм); середня січнева температура повітря 10С, а липнева 38С.

III. Практичний тур

1.      З пункту А одночасно вийшли два мандрівники: один до пункту В з середньою швидкістю 5 км/год, другий – 3,5 км/год – до пункту С. Визначте, котрий з мандрівників прийде першим, якщо відомо, що на карті масштабу 1: 500000 відстань АВ становить 10 см, а АС – 6 см. (6 балів)

2.      Літак вилетів з місця, що має координати 50º пн. ш. і 30º сх. д., і приземлився в місці з координатами 60º пн. ш. і 30º сх. д. Визначте відстань між місцями вильоту і приземлення літака. (6 балів)

3.Які форми рельєфу (горб, западина) зображено на малюнку        а) і б):

Визначте відносну висоту горба і глибину западини.

Для кожної форми рельєфу визначте крутий і пологий схили.

IV.Тести -10 балів

1. Давньогрецький математик і географ, що вперше визначив розмір Землі, увів поняття «меридіан» і виміряв його довжину:

      а) Піфагор             б) Ератосфен                в)  Птоломей          г) Геродот

2. Яка з цих океанічних течій – холодна:

      а) Куросіо    б) Північноатлантична         в) Бенгальська          г) Гвіанська

3. В якого з перелічених озер найбільша площа поверхні:

      а) Вікторія              б) Онтаріо   в) Байкал       г) Гурон         д) Ейр

 4. Який числовий масштаб карти, якщо 1 см на ній відповідає 1 000м на місцевості:

      а) 1:100 000         б) 1:1 000                   в) 1:10            г) 1:100

5. На якому материку знаходиться точка з координатами 60 пн.ш.,90 сх.д.:

      а) Пів. Америка        б) Пд.. Америка        в) Австралія              г) Євразія

6.   У якому годинному поясі розташована крайня східна точка України:

      а) нульовому                   б) першому                в) другому                 г) третьому

7. Як називається затока, в якій знаходиться центр географічної системи координат – 0 широти і 0довготи:

      а) Гвінейська                  б) Аденська   в) Мексиканська                  г) Бенгальська

8. Оберіть правильний варіант переведення числового масштабу в іменований:

      а) 1:25000 (1см-2,5км)               б) 1:20000 (1см-20км)

      в) 1:100000 (1см-1км)                г) 1:10000 (1см-1км)

9. У якому напрямку треба рухатись, якщо азимут становить 135:

      а) на пів. сх..           б) на під. сх.     в) на пів. зх.           г)на під. зх.

10. Якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря вона становить +100:

      а) -20                                 б)-100                                     в) +20                         г) +220

Методичні рекомендації щодо організації та змісту вивчення географії в основній і старшій школі у 2016/2017 навчальному році Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 розміщуємо методичні рекомендації щодо організації та змісту вивчення географії у 2016/2017 навчальному році.

Організація навчально-виховного процесу в ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів у 2016/2017 навчальному році здійснюється відповідно до: наказів МОН України: 1. від 14.07.2016 № 826 “Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів” 2. від 03.06.2016 № 617 “Про організацію доопрацювання навчальних програм для учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів” 3. від 10.05.2016№ 491 «Про надання підручникам грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». листів МОН України: 1. від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів». 2. від 12.07.2016 № 1/9-364 «Про організаційно-методичні засади забезпечення навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році». 3. від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах». У 2016/2017 навчальному році у 6–8 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчальний предмет «Географія» вивчатимуть за навчальною програмою, укладеною відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. До зазначеної навчальної програми було внесено зміни, що затверджені наказом МОН України від 29 травня 2015 р. № 585. Оновлені програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України [www. mon.gov.ua]. Для вивчення предмета у 6–7 класах загальноосвітніх навчальних закладах рекомендуємо використовувати інструктивно-методичні рекомендації попередніх років (листи МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 та від 26.06.2015 р. № 1/9-305).

Вивчення географії у 8 класі (курс «Україна у світі: природа, населення») спрямоване на формування науково-географічної картини своєї країни як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури. Особлива роль географії у 8 класі полягає у її значному світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується в поєднанні фізико- та суспільно- географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі. Програма курсу географії у 8 класі «Україна у світі: природа, населення» розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин є резервними, й складається зі вступу і п’яти розділів: «Географічна карта та робота з нею»; «Географічний простір України»; «Природні умови і ресурси України»; «Населення України та світу»; «Природа та населення свого адміністративного регіону». У вступі учні ознайомляться з об’єктами і методами досліджень фізичної та суспільної географії України, сучасними географічними дослідженнями, джерелами географічних знань. Розділ «Географічна карта та робота з нею», на вивчення якого виділено 6 годин, спрямований на формування в учнів картографічної грамотності (уміння користуватися планами, географічними та топографічними картами та іншими джерелами інформації). Основні цілі і завдання цього розділу — навчити учнів розуміти, читати й знати карту. Під час знайомства з навчальним матеріалом доцільно використовувати різні види географічних карт та комплекти топографічних карт. Уся робота, проведена з настінними картами на уроці, має супроводжуватися синхронною роботою з відповідними картами атласу (самостійні роботи, індивідуальні завдання, практичні роботи, дослідження тощо). Картознавча компетенція є складовою просторової компетентності. Розвиток в учнів цілісного уявлення про географічний простір дуже важливий за того величезного і безсистемного потоці інформації, у який «занурені» діти, і який формує в них мозаїчну картину світу. Відповідно до цілей і напрямків модернізації освіти реалізується нова концепція змісту географічної освіти з переходом від окремого (розділеного) вивчення фізичної та соціально- економічної географії до інтегрованого курсу. Уже в розділі 2 «Географічний простір України» учні знайомляться з політико- економічними поняттями: «державний лад», «адміністративно-територіальний устрій», «економіко- географічне положення», «політико-географічне положення», «геополітика», «державний кордон» тощо. Такі поняття для учнів є новими, тому доцільно їх пояснення супроводжувати показом на карті, демонструванням малюнків, схем, наведенням прикладів. У цьому розділі восьмикласники знайомляться з картою годинних поясів, вчаться визначати місцевий і поясний час у різних містах і країнах світу. Значна увага приділена ознайомленню учнів з природними умовами і ресурсами нашої країни (розділ 3 «Природні умови і ресурси України»). Знайомлячись з об’єктами природи, процесами та явищами, які характерні для України, необхідно використовувати ускладнені завдання, що мають творчу спрямованість (спроектувати, спланувати, спрогнозувати тощо). Їх застосування розвиває позитивну навчальну мотивацію, сприяє глибшому знайомству з предметом. Знайомство восьмикласників з розділом «Населення України та світу» має свої особливості і повинно будуватися як жива розповідь про населення тієї чи іншої території. Картини життя населення, які створює вчитель на уроці, потрібно об’єднати з кількісними показниками, до яких належать щільність населення, його кількість, народжуваність, смертність тощо. Доцільно розкрити основні ознаки розміщення населених пунктів, їх види і типи в різних країнах світу. При цьому необхідно враховувати національні особливості, оскільки вони мають економічне значення (трудові навички, відмінності в освіті, технічній кваліфікації). Особливу увагу необхідно звернути на поділ населення на міське і сільське, їх відсоткове співвідношення. Вивчаючи населення України і світу, доцільно посилити соціальні аспекти: расові, національні та релігійні проблеми; зайнятість та якість і рівень життя населення. Метою вивчення теми є знайомство учнів з новими поняттями («демографічна політика», «релігійний склад», «статевовікова структура» тощо). Особливу увагу необхідно звернути на вміння отримувати інформацію з географічних, статистичних і картографічних джерел. Робота з ними ведеться на уроках і передбачена домашніми завданнями. Також слід звернути увагу учнів на сучасні міграційні процеси в Україні, які є наслідком військово-політичних подій на сході та півдні нашої держави. Велика роль у вивченні географії України належить регіональному компоненту, що сприяє підвищенню ефективності освіти, розвитку і вихованню школярів на місцевому матеріалі. Кількість навчальних годин, відведених на реалізацію регіонального змісту, становить у 8 класі 5 годин. Матеріали регіонального змісту «Природа та населення свого адміністративного регіону» можуть вивчатися окремим блоком або бути розосереджені по всьому курсу, відповідно до логіки і послідовності вивчення тем. У цьому курсі рекомендуємо широко використовувати міжпредметні зв’язки, що дозволить формувати цілісний образ регіону і вирішувати низку завдань: виховувати повагу і любов до малої Батьківщини як частини України через пізнання природи, культури, традицій рідного краю; формувати особистісне ставлення до нього, громадянську позицію, розуміння необхідності турботи і бережливого ставлення до культурної спадщини і природи; на прикладі свого регіону формувати розуміння територіальних аспектів соціально-економічних і геоекологічних проблем; розглядати особливості і закономірності географічних процесів на локальному, регіональному і глобальному рівнях, формувати уявлення про єдність і цілісність географічних процесів, пояснювати їх особливості і закономірності прояву. Вивчення свого адміністративного регіону (району) має будуватися на основі активної самостійної роботи школярів, застосування пошукових методів та дослідницької роботи. Ознайомлення школярів з географією свого краю сприяє реалізації компетентнісного підходу, який пов’язує рівень навченості зі здібністю розв’язувати проблеми різної складності на основі здобутих знань. Без сумніву, навчити пояснювати явища навколишньої дійсності, їх суть, причини, взаємозв’язки, орієнтуватися у ключових проблемах сучасного життя, орієнтуватися у світі духовних цінностей можна значно ефективніше, долучаючи до цього знання природних і соціальних особливостей свого регіону. Використання краєзнавчого матеріалу сприяє зближенню школи з життям, посилює її культурний вплив на населення регіону і забезпечує кращу підготовку учнів до практичної діяльності після закінчення школи.

Планування практичної частини курсу «Україна у світі: природа, населення» має здійснюватися з урахуванням практичних робіт, досліджень, проектів, представлених у програмі. Практичні роботи — невід’ємна складова процесу навчання географії, виконання яких сприяє формуванню географічних умінь, навичок, способів діяльності. Учитель може самостійно обирати характер практичних робіт для досягнення запланованих результатів відповідно до програми. Різноманіття практичних робіт породжує потребу в їх класифікації. Одним з найбільш популярних підстав класифікації є рівень пізнавальної самостійності учнів: репродуктивний — передбачає відтворення знань у знайомій учням ситуації або вміння учня діяти за зразком; частково-пошуковий — передбачає вміння учня здійснити перенесення знань і умінь, застосувати знання під час вирішенні завдань з дещо зміненими умовами; творчий. За місцем виконання роботи можуть бути «класними», тобто виконуватися безпосередньо на уроці. Домашні роботи можуть виконуватися не тільки вдома, а й у бібліотеці, музеї, комп'ютерному класі, на місцевості тощо. Практичні роботи відрізняються і за тривалістю часу на їх виконання. Наприклад, на виконання роботи № 1 (визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою), практичної роботи № 3 (аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу), практичної роботи № 4 (установлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України), практичної роботи № 9 (складання порівняльної характеристики природних зон України) доцільно виділяти академічну годину часу (урок). Практичні роботи, які передбачають позначення об’єктів на контурних картах, доцільно виконувати під час їх вивчення, характеристики чи аналізу (практичні роботи № 2, № 7, № 10). Виконання практичних робіт № 5 (визначення вологості повітря за заданими показниками), № 6 (встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм), № 8 (порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України), № 11 (обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України), № 12 (аналіз стате-вікових пірамід України та окремих країн світу) потребують додаткових географічних джерел інформації (статистичні матеріали, картограми і картодіаграми, графіки, діаграми), здійснення розрахунків, аналізу отриманих результатів тощо. Одним із найскладніших організаційних питань підготовки таких практичних робіт є підбір джерела інформації, що забезпечує учнів необхідними знаннями на доступному їм рівні сприйняття. Від цього значною мірою залежить і зміст, і форма проведення роботи. Доцільно на засіданнях предметних методичних об’єднаннях розглянути зміст практичних робіт та визначити перелік навчально-тренувальних і підсумкових робіт. Усі практичні є обов’язковими для виконання учнями. Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. У кожному семестрі обов’язково оцінюються дві практичні роботи, які також обирає вчитель. Крім практичних робіт, програмою передбачено проведення досліджень, мета яких — долучити школярів до самостійної творчої діяльності. Якщо за частково-пошукового методу учні шукають відповідь на проблемне питання під керівництвом і за допомогою вчителя, то за дослідницького методу проблемні завдання діти виконують самостійно. Вони здійснюють пошукову діяльність (самі шукають шлях, вирішують проблему). Зазвичай проблемні питання ставлять безпосередньо на уроці. Проблемні питання та завдання можуть бути розраховані і на більш тривалий час. Це в основному завдання з краєзнавчої роботи. Учні збирають фактичний матеріал, обробляють, систематизують його, аналізують, представляють отримані результати. Виконання таких завдань дає можливість ознайомити учнів з методами наукового пізнання, у результаті чого учні здобувають нові знання.

Вивчення розділів (тем) завершується підбиттям підсумків. На цьому етапі важливо не стільки узагальнити вивчений матеріал, показавши, які знання здобули учні, скільки підбити підсумки навчальної діяльності всього класу. З метою розвитку рефлексивної діяльності учнів важливо звернути увагу восьмикласників на те, як вони організовували свою роботу і як вони самі її оцінюють. Завершувати вивчення курсу рекомендуємо екскурсією, під час якої учні знайомляться з природними об’єктами своєї місцевості, досліджуватимуть вплив природи на життя, господарювання та побут населення. Під час вивчення курсу географії у 8 класі («Україна у світі: природа, населення») будуть використовуватись підручники-переможці ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що були вибрані загальноосвітніми навчальними закладами та затверджені наказом МОН від 25.05.2016 № 585 до видання за державні кошти. Нові підручники «Географія. 8 клас» створені відповідно до зазначеної вище навчальної програми з географії, зміст якої спрямовано на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення.
 Курс «Соціально-економічна географія світу» у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів вивчається протягом 52 годин (1,5 години на тиждень) та завершує базову географічну освіту школярів. У курсі поєднується загальна економічна географія з економіко-географічним країнознавством. Основна мета курсу — продовжити, а для більшості учнів — завершити формування знань про географічну картину світу, які спираються на положення теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів. Враховуючи вимоги часу, до навчальної програми для 10 класу були внесені зміни, пов’язані з оновленням та удосконаленням її змісту, що затверджені наказом МОН України від 14 липня 2015 р. № 826. Оновлена та розвантажена програма розміщена на офіційному веб-сайті МОН України: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html. У програмі переглянуто і доопрацьовано «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», акцент зроблено на навчальну діяльність учнів, результати навчання прописані у формі не тільки предметних, але і ключових компетенцій (вміння вчитися, громадянська, підприємницька, загальнокультурна, соціальна, здоров’язбережувана, ІКТ). Це сприятиме точному розумінню вчителем того, у якому обсязі та формі необхідно навчати і оцінювати навчальні досягнення учнів. У змісті «Вступу» вилучено тему «Видатні економ-географи світу». Уведено поняття «політична географія» у тему «Політична карта світу» з метою кращого розуміння учнями політико-географічних і геополітичних процесів, які відбуваються у світі. Знайомство зі світовим господарством (Тема 4. Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу) завершується вивченням форм всесвітніх економічних відносин. Реалізуючи зміст Розділу 2. «Регіони і країни світу» (Тема 1. «Країни Європи»), пропонується звернути увагу учнів на особливості та проблеми країн Європейського Союзу, позитивні наслідки та ризики вступу України до ЄС. Завершується вивчення курсу розглядом глобальних проблем людства та роллю світової громадськості у їх розв’язанні. В оновленій програмі розвантажено також обсяг завдань практичних робіт: № 1. «Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу», виконуючу яку, учні будуть давати порівняльну оцінку тільки країн світу (за вибором). № 4. «Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу» — змінено тему «Порівняльна характеристика господарства США та Канади». Значну увагу доцільно приділити впровадженню технологій активного навчання, які можуть зацікавити, мотивувати, «переключити» учнів з позиції пасивного споживача інформації на активного учасника навчального процесу. З цією метою уведено дослідження, тематику яких вибирає учень (Тема 4. Світове господарство. Теми: Від науково-технічної революції до інформаційно- технологічної». Транснаціональні корпорації (ТНК) та транснаціональні банки). Учителям географії слід звернути увагу на назви багатьох географічних об’єктів, які відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 21.05.2015 р. № 317-VIII було змінено. Необхідно роз’яснити учням основні результати реалізації положень цього Закону України та опрацювати перелік найбільших населених пунктів України або області, де мешкають учні, назви яких змінено відповідно до цього закону. Також особливу увагу слід приділити реформі адміністративно-територіального устрою в Україні (особливо в контексті утворення нових територіальних громад). Для використання в роботі з цієї теми рекомендуємо офіційний геоінформаційний портал, який представлений Міністерством будівництва та регіонального розвитку України, «Адміністративно-територіальний устрій України»: http//аtu.minregion.gov.ua. Серед навчальних програм курсів за вибором залишаються важливими і значимими курси з вивчення географії рідного краю (за рахунок варіативної частини навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів). Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Навчально- методичне забезпечення географії рідного краю — це бібліотека краєзнавчих програм та підручників з кожного регіону України. Також великий перелік програм і посібників, підготованих і схвалених до використання предметною комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти МОН України для окремих регіонах країни, районів, а подекуди окремих міст і сіл. Під час викладання географії свого краю стануть у пригоді вчителям географічні атласи областей України. Для ефективного процесу навчання необхідною умовою є використання підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо). Необхідну інформацію для практичних робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи інтернет-ресурси, наприклад: https://geografica.net.ua/;http://mugachova.blogspot.com/; https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/ та ін. Перелік посібників, що можуть використовуватися під час вивчення географії у школі, постійно оновлюється, друкується у щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та веб- сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua). Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до уроків з географії вчителям надають науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, науково-методичний журнал «Географія в школах України», науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм». Джерела: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html http://www. академія.com.ua/?p=7596

Робота з контурними картами.

   Написи та підписи - оформляються акуратним друкованим шрифтом.
   Що саме повинно бути написано  на контурній карті, визначає вчитель, заздалегідь даючи відповідні пояснення, головне:
– не перевантажувати карту інформацією;
- розмір напису має відповідати величині й важливості об’єкту, розмір літер має бути однаковим, проміжки між літерами теж. Цього можна домогтися попередніми помітками,  в межах контуру об’єкта, які фіксують розташування майбутніх літер, можна вже впевнено наносити їх на карту;
- написи не повинні перекривати контури та інші позначення, їх потрібно розташовувати в більш вільних місцях карти;
-  написи назв міст, сіл, невеликих озер та інших об’єктів, які займають на карті невелику площу, розташовують у напрямку паралелей.
   Якщо на карті паралелі не зображені, написи розташовують паралельно нижній рамці карти.
   Початок написів цих об’єктів повинен бути поблизу самого об’єкта (написи міст бажано починати праворуч від пунсона,  у випадку, якщо напис довгий,  можна ставити перші букви, розташувавши його в легенді);
- назви об’єктів, які мають форму кривих ліній, розташовують на самому зображенні об’єктів або вздовж їхнього напрямку;
- назви об'єктів, що мають на карті площинну форму, підписують у   середині зображення.
При цьому літери назви повинні бути розташовані так, щоб сам підпис розкривав чітко форму та розмір об'єкта;
- написи річок і каналів розташовують у місцях малого наванта­ження  карти над лінією річки або каналу. Написи достатньо довгих річок повторюють два або три рази — поблизу витоку, гирла і в    середній частині течії;
- для проведення кривих ліній на карті рисочками позначають характерні перетини з паралелями, які є на цій карті. Отримані точки перетинів допоможуть учням легше провести криву лінію. Головні вимоги до написів і підписів усіх типів: вони повинні бути чіткими, легко читатися і не перевантажувати карту,  тобто не «забивати» зміст карти.
   Кордони та межі.
   На контурній карті обов'язково наводяться («піднімаються») червоним кольором кордони та межі: державні, обласні, природних зон, заповідних територій тощо. Необхідно надписувати назви всіх сусідніх країн.
   Умовні знаки корисних копалин.
   Наносячи на контурні карти будь-які умовні знаки, варто дотримуватися тих форм, які прийняті в підручнику й атласах. Будь-яке відхилення чи фантазування в цьому плані призведе лише до плутанини, ускладнить шляхи засвоєння навчального матеріалу. Треба дотримуватися існуючої системи графічних зображень умовних знаків.
   Особливо важливо стежити за тим, щоб кожен умовний знак був правильно розміщений, тому що помилки щодо цього дуже спотворю­ють картину розміщення корисних копалин. Треба звертати увагу учнів на ті орієнтири, що допомагають установити розміщення умовних зна­ків. Основа будь-якого прямолінійного знака повинна бути паралель­ною паралелям.
   Щоб чітко і красиво наносити на контурну карту умовні знаки ко­рисних копалин, можна застосовувати трафарети. Аналіз знаків ко­рисних копалин показує, що за зовнішніми контурами їх можна звести до кількох простих геометричних фігур, один із найпростіших трафаретів — це смужка цупкого паперу, на якому вирізані геометричні фігури.
 
 
   Промислові центри позначають пунсонами, розділеними на сек­тори залежно від переважання частки окремої галузі.
   Сектори зафарбовують (кольорами, узгодженими   із кольорами шкільного атласу) чи заштриховують.
   Іноді замість пунсонів ставлять перші  букви назв тих галузей, що є головними для цього центра: маши­нобудування — М, металургія — Мт, хімічна — X  тощо.
   При позначенні на контурних промислових центрів, варто звернути увагу на наступні особливості:
•    не слід позначати на картах країн, районів усі центри, нанесені в атласі чи підручнику. Позначають лише найбільші центри, про які йдеться в підручниках чи в завданнях;
•    пунсони поділяють на два, три, максимум— чотири сектори, причому позначають лише самі основні галузі виробництва; краще прийняти дві градації діаметрів пунсонів: великі та най­більші промислові центри.
   Ареали сільськогосподарських районів оконтурюють тонкою лі­нією.
  Сільськогосподарська спеціалізація районів може бути по­значена:розфарбуванням, що є трудомістким заняттям; написа­ми на площі ареалу провідних галузей і культур  розфарбуванням прикордонних смуг цих ареалів (з обов'язковим поясненням у ле­генді значення кожного кольору)
   Залізничні магістралі позначають червоними лініями, вибирають тільки найголовніші. Не слід перевантажувати учнів малюваннямзалізниць у вигляді переривчастих стрічок.
   Судноплавні ділянки річок позначають потовщеною синьої лінії, порти і пристані— значками «якорів». Напрямок вантажопотоків – масштабними стрілками означає різні види вантажів.
   Легенда. Дуже важливою частиною кожної контурної карти є легенда.
   Під час складання легенди звертають увагу учнів на такі моменти:
•   всі умовні знаки карти, за винятком загальноприйнятих, і всі скорочення повинні бути пояснені;
•   кожне нове пояснення потрібно розташовувати в стовпчик з нового рядка, якщо готового «поля» легенди не вистачить, слід продовження легенди перенести на зворотний бік;
•   бажано дотримуватися визначеного порядку щодо пояснення умовних знаків: спочатку умовні знаки, пов'язані з природним середовищем, далі — з галузями промисловості, потім сільського господарства і транспорту.
   

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей.

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

 запрошую до співпраці !